Усі іграшки, матеріали, атрибути, предмети-замінники об'єднуються за функціональними ознаками відповідно до різних видів предметно-ігрової діяльності дітей (сюжетно-відображувальної, будівельної, рухової тощо).

Більшість дидактичних матеріалів, іграшок та картинок  поліфункціональні, тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності.

Усі іграшки, незалежно від їхньої класифікаційної принадлежності, групуються так, щоб вони відповідали за розмірами одна одній, зростові дітей і стаціонарному предметному оточенню, в якому малята зазвичай граються.

Середовище  містить як відомі дитині компоненти, так і нові, незнайомі, які забезпечують її пізнавальний розвиток. Поповнюючи обладнання в куточку, вихователі дотримуються принципу поступового ускладнення, тобто вносять в групу нові іграшки та ігри згідно з вимогами програми та тими знаннями, яких діти набувають на заняттях. Кожну нову іграшку  обов'язково обігрують, роблять дітям сюрприз.

Рівень інформативності середовища досягається урізноманітненням тематики (від приготування їжі для ляльки до її лікування тощо).

Предметно-ігрове середовище  динамічне та мобільне, щоб діти вчилися активно ним користуватися, а також щоб забезпечувати їм свободу дій. Усе обладнання  постійно поновлюється, видозмінюється і легко переноситися з одного центру в інший.